Галуазит (по імені бельгійського геолога Ж. Б. Омаліуса д''Аллуа, J. Ст Omalius d''halloy; 1783—1875), глинистий мінерал з групи шаруватих силікатів хімічного складу Al 4 .[Si 4 O 10 ](ВІН) 8 ·4H 2 O. По складу близький до каолініту, від якого відрізняється вищим вмістом води. Кристалізується в моноклінній системі. Зустрічається Р. у вигляді гліноподобних ськритокрісталлічеських агрегатів. Забарвлення зазвичай біле, але інколи жовтувата до бурою (від оксидів заліза), блиск матовий. Твердість за мінералогічною шкалою 1—2; щільність 2000—2200 кг/м 3 . Р. — типовий продукт вивітрювання алюмосилікатов вивержених гірських порід, особливо польових шпатів. Зустрічається часто, але крупних скупчень зазвичай не утворює.
