Газорозподільна станція, служить для пониження тиску газу до рівня, необхідного за умовами його безпечного вжитку.
За призначенням розрізняють декілька типів Р. с.: станції на відгалуженні магістрального газопроводу (на кінцевій ділянці його відгалуження до населеного пункту або промислового об'єкту) продуктивністю від 5—10 до 300—500 тис. м 3 в годину; промислова Р. с. для підготовки газу (видалення пилу, волога), здобутого на промислі, а також для постачання газом довколишнього до промислу населеного пункту; контрольно-розподільні пункти, що розміщуються на відгалуженнях від магістральних газопроводів до промислових або сільськогосподарських об'єктів, а також для живлення кільцевої системи газопроводів довкола міста (продуктивністю від 2—3 до 10—12 тис. м 3 в годину); автоматична Р. с. для постачання газом невеликих населених пунктів, радгоспних і колгоспних селищ на відгалуженнях від магістральних газопроводів (продуктивністю 1—3 тис. м 3 в годину): газорегуляторні пункти (продуктивністю від 1 до 30 тис. м 3 в годину) для зниження тиску газу і підтримки його на заданому рівні на міських газових мережах високого і середнього тиску; газорегуляторні установки для живлення газових мереж або цілком об'єктів з витратою газу до 1,5 тис. м 3 в годині
Р. с. на магістральних газопроводах знижують початковий тиск газу (наприклад, 5 Мн/м 2 , тобто 50 кгс/см 2 ) по одно-, двух- або триступінчатій схемі до 0,1 Мн/м 2 і менш, на автоматичних Р. с. тиск знижується з 5,5 до 3 · 10 - 2 Мн/м 2 -, на газорегуляторних пунктах високий тиск (1,2 або 0,6 Мн/м 2 ) знижується до середнього (0,3 Мм/м 2 ) або низького (300 мм вод. ст. ) .
