Газова зйомка, 1) метод пошуків нафтових і газових родовищ, заснований на визначенні газоподібних вуглеводнів, мігруючих з нафтогазових покладів через породи, що покривають їх, до поверхні землі. Кількості цих вуглеводнів, що досягають поверхневих відкладень, невеликі, але вони є прямими ознаками наявності нафтових і газових покладів на глибині. Проведення Р. с. полягає у відборі проб газу (повітря підгрунтя) або породи з подальшим витяганням з неї газу з глибин 2—3 м-коду або більш (10—50 м-код і глибше). Точки відбору проб розташовуються на досліджуваній площі по профілях на відстанях в декілька сотень м-коду один від одного. Отримані проби газу аналізуються на приладах, що дозволяють визначати метан, етан, пропан і ін. вуглеводні з чутливістю до 10 -5 —10 -6 %. За результатами аналізів виявляють "газовые аномалії", т. е. підвищені і закономірно розташовані концентрації вуглеводнів. Газова аномалія на досліджуваній площі є ознакою можливої наявності в товщі порід нафтового або газового родовища. Метод Р. с. був розроблений в СРСР В. А. Соколовим (1932).
Літ.: Соколів Ст А., Грігорьев Р. Р., Методика і результати газових геохімічних нефтегазопоїськових робіт, М., 1962: Соколів Ст А., Геохімія газів земної кори і атмосфери, М. 1966; його ж, Геохімія природних газів, М., 1971.
2) Метод визначення інтенсивності виділення метану в гірські вироблення шахти (див. Газовий баланс ) . Р. с. виробляється відбором і подальшим аналізом проб повітря для встановлення концентрації метану і виміру кількості проходящего по виробленню повітря. Розрізняють подовжню і поперечну Р. с. При подовжній Р. с. визначається зміна концентрації і дебіта газу по довжині вироблення, при поперечній — концентрація газу по її поперечному перетину. Повторні Р. с. дозволяють вимірювати інтенсивність газовиділення в часі.
