Газенкльовер , Хазенкльовер (Hasenclever) Вальтер (8.7.1890, Ахен, — 15.8.1940, Ле-міль, Францію), німецький поет і драматург. З приходом до влади гітлерівців Р. емігрував до Франції. У 1939 інтернований французькими властями; коли гітлерівці вступили до Франції, наклав на себе руки. Збірка віршів «Хлопець» (1913) і драма «Син» (1914) написані в манері експресіонізму і носять відвернуто-бунтарський характер. У збірці «Політичний поет» (1919) Р. закликає до встановлення в Германії республіки. Антивоєнні погляди виражені в драмах «Антігона» (1917) і «Рятівник» (1919). Драма «По той бік неї» (1920), кіносценарій «Чуму» (1920), п'єса «Вбивство» (1926) відображають хаос і розкладання капіталістичної Європи після 1-ої світової війни. Відхід від експресіонізму знаменують комедії «Ділова людина» (1927, русявий.(російський) пер.(переведення) 1929; переведення А. Н. Толстого під назвою «Ділок», опублікована 1953), «Браки полягають на небесах» (1929, русявий.(російський) пер.(переведення) 1929), фарс «Вторгнення Наполеона» (1930), антифашистська трагікомедія «Мюнхгаузен» (опублікована посмертно, 1947). У 20-х рр. п'єси Р. йшли в радянських театрах.
Соч.: Gedichte. Dramen. Prosa, Hamb., [1963]; у сб.(збірка): Expressionismus. Dramen, Bd 1—2, Ст — Weimar, 1967; у русявий.(російський) пер.(переведення), у сб.(збірка): Чужа ліра, сост. Ст Нейштадт, М. — П., 1923; у сб.(збірка): Співці людського сост. С. Тартаковер, Берлін, 1923.
Літ.: Луначарський А. Ст, Про театр і драматургію, т. 1—2, М., 1958; П. Маркова А., Сучасна драма експресіоніста в Германії, М., 1923; Лешнітцер Ф., Смерть Ст Газенкльовера, «Інтернаціональна література», 1940 № 9—10; Історія німецької літератури, т. 4, М., 1968; Walzel О., Die deutsche Dichtung seit Goethes Tod, 2 Aufl., B., 1920.
