Гадові Нільс Вільгельм
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Гадові Нільс Вільгельм

Гадові (Gade) Нільс Вільгельм (22.2.1817, Копенгаген, — 21.12.1890, там же), данський композитор, скрипаль, органіст, диригент і музичний діяч. Син майстра по виготовленню музичних інструментів. Вчився композиції у А. П. Берггрена. Дебютував як скрипаль в 1833, з 1834 грав в придворному оркестрі в Копенгагені. З 1844 працював в Лейпцігу 2-м-коду диригентом оркестру «Гевандхауз» (керівник Ф. Мендельсон). З 1850 головний диригент музичного суспільства, в 1862 диригент Королівського театру в Копенгагені. Був одним із засновників Копенгагенської консерваторії (1866) і її директором.

  Р. — глава данської композиторської школи, представник романтичного напряму в національній музиці, що втілив в своїх вигадуваннях образи скандінавської поезії. Р. перший ввів скандінавські мотиви в європейську музику 19 ст Автор зінгшпиля «Маріотта» (1850), 3 балетів, 8 симфоній, 7 програмних увертюр, в тому числі «Відгомони Оссиана» (1840), сюїти «Хольбергиана» (1884); багатьох кантат, інструментальних ансамблів, соч.(вигадування) для фортепіано і органу, хорів, пісень, музики для театру; обробок народних мелодій.

  Літ.: Behrend W., Niels W. Gade, Lpz., 1918.