Гаврілов Ігнатій Гаврилович [р. 17 (30) .3.1912, село Великі Сиби, нині Можгинського району Удмуртської АССР], удмуртський радянський поет і драматург, заслуженого на діяча мистецтв РРФСР (1958). Член КПРС з 1940. Учасник Великої Вітчизняної війни. Почав друкуватися в 1927. Автор збірки «Вірша» (1937); п'єс: «Шумить річка Валу» (1931), «Холодний ключ» (1934), «Герої» (1936), «Блакитні очі» (1940), «Азин» (1940), «Аннок» (1954); романа «У рідних краях» (книги 1—3, 1958—63) — про зростання національної удмуртської творчої інтелігенції. Опублікував повість «В далекій бригаді» (1970), комедію «Дзвінка осінь» і ін. Переводить класиків російської і європейської драматургії. Нагороджений 3 орденами, а також медалями.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): П'єси, Іжевськ, 1954; З добрим ранком. Вірші, М., 1959.
Літ.: Ермолаєв А., «У рідних краях». [Рец.], «Дружба народів», 1959 № 4; Нариси історії удмуртської радянської літератури, Іжевськ, 1957, с. 113—17; Письменники Удмуртії. Біобібліографічний довідник, Іжевськ, 1963.
