Гавайська мова, мова Гаваїв, один з полінезійських мов, поширений на Гавайських островах. До початку інтенсивних контактів з європейцями і північноамериканцями (на початку 19 ст) на нім говорило все населення Гавайських островів. Р. я. мав багату усну літературну традицію, яка після звернення населення у християнство (1-я половина 19 ст) почала поступово зникати, проте місіонери багато що встигли записати. У 1-ій половині 19 ст для Р. я. був пристосований латинський алфавіт; з 1834 на Р. я. виходили газети. Після анексії Гавайських островів США (1898) Р. я. продовжує уживатися етнічною групою Гаваїв, що складається з нащадків колишнього полінезійського населення островів, в переважаючій більшості метисів (всього біля 115 тис. чіл., 1967, оцінка). Користуються Р. я. переважно в побуті, але багато сучасних Гаваїв говорять англійською мовою.
Літ.: Млинців А. І., Мови Полінезії, в кн.: Народи Австралії і Океанії, М., 1956; Pukui М. До., Elbert S. Н.. Hawaiian-english dictionary, [Honolulu], 1957 (з коротким грамматіч. нарисом); Pukui М. До., Elbert S. Н., Place names of Hawaii and supplement to the 3 ed. of the Hawaiian-english dictionary, [Honolulu], 1966; Emerson N. B., Unwritten literature of Hawaii. The sacred songs of the hula, Wash., 1909.
