Габоріо Еміль
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Габоріо Еміль

Габоріо (Gaboriau) Еміль (9.11.1832, Сожон, — 1.10.1873, Париж), французький письменник. Автор історичних і побутових романів, але успіх мали лише його романи з кримінальними сюжетами: «Справа Леруж» (1866, русявий.(російський) пер.(переведення) 1873), «Справа під № 113» (1867), «Раби Парижа» (1868), «Лекок» (1869, русявий.(російський) пер.(переведення) 1870) і ін. Р. — один з родоначальників детективного жанру; у основі його романів зазвичай лежить яка-небудь родинна таємниця і раціоналістичний метод розкриття злочину.

  Соч.: Le crime d’orcival, P. [1963].

  Літ.: Бібліографічний покажчик перевідної белетристики у зв'язку з історією літератури і критикою. З предісл.(передмова) Н. А. Рубакина, СП(Збори постанов) Би, 1897 с. 23, Messac R., «Le Detective Novel» et l’influence de la pensée scientifique, P., 1929; Car E., Le centinaire de Gaboriau, Lyon, 1933; Talvart H., Place J., Biographie des auteurs modernes de langue française (1801—1936), t. 6, P., 1937.

  А. Ю. Наркевіч.