Вішневецкий Ієремія Михайло (1612 — 1651), найбільший магнат Лівобережної України. Здобув освіту у єзуїтів в Львові, а потім в Італії і Іспанії. Після повернення на батьківщину в 1631 прийняв католицтво, сприяв насильницькому насадженню католицизму і ополяченню українців. Володар обширного «панства» (держави) Вішневецких на Лівобережній Україні (центр — м. Дубни) з населенням в 288 тис. чіл., а також володінь на Волині в е р б Полісся; мав власні фортеці і містив крупні війська. Очолював угрупування магнатів, яке боролося проти централізації Мови Посполитої. Один з ініціаторів боротьби з Російською державою, брав участь у війні проти Росії в 1632—34. Ст украй жорстоко пригнічувало селянсько-козацькі повстання на Україні. Під час Визвольної війни українського народу 1648—54 втратив велику частину своїх володінь. Обіймав вищі посади в польському війську, потерпів ряд великих поразок від повсталих селян і козаків.
Літ.: Петровський М. М., Наріси з icторiї Україні, ст 4, До., 1940; Кріп''якевіч I. П., Богдан Хмельницький, До., 1954.
