Віченца (Vicenza), місто на З.-В.(північний схід) Італії, в області Венеція, біля підніжжя Альп, на р. Баккильоне. Адміністративний центр провінції Віченца. 111,2 тис. жителів (1969). Транспортний вузол на залізниці Венеція — Мілан. Металургія, текстильне і з.-х.(сільськогосподарський) машинобудування, виготовлення автомобільних шасі, хімічна, харчова, взуттєва промисловість, виробництво будматеріалів, керамічних виробів.
В Ст збереглися залишки римських театру, моста і акведука, романська годинна башта Торре ді Пьяцца (12 ст, надбудована в 14—15 вв.(століття)), готична церква Сан-Лоренцо (1280—1344), палаци в стилях венеціанської готики і ренесансу. Подобу Ст визначають споруди А. Палладіо: Базіліка (перебудована в 1549—1614 з палацу Раджоне), палаци Тьене і Кьерікаті (нині міський музей) — обидва початі в 1550, Ізеппо та Порто (початий в 1552), лоджія дель Капітаніо (1571) і ін., театр Олімпіко (1580—85, закінчений архітектором Ст Ськамоцци). Поблизу Ст — вілла «Ротонда» (1551—67, архітектор А. Палладіо; закінчена в 1580—91 архітектором Ст Ськамоцци).
Літ.: Вarbieri F., Cevese R., Magagnato L., Guida di Vicenza, Vicenza, 1956.
