Вітрувій
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вітрувій

Вітрувій (Vitruvius), римський архітектор і інженер 2-ої половини 1 ст до н. е . Відомий як автор «Десяти книг про архітектуру» — єдиного античного архітектурного трактату, що повністю дійшов до нас. У своєму трактаті розглядав містобудівні, інженерно-технічні і художні питання, узагальнював теоретичний і практичний досвід, накопичений архітектурою Греції еллінізму і Риму. Велику цінність мають викладені Ст уявлення про єдність технічних, функціональних, і естетичних аспектів архітектури, вимога «міцності, користі і краси» споруд. Майже забутий в середні віки, трактат Ст з 15 ст уважно вивчався і переводився на багато мов і зіграв в 17—18 вв.(століття) велику роль у виробленні канонічних форм архітектурного ордера.

  Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): Архітектура в 10 книгах, пер.(переведення) В. Баженова і Ф. Каржавіна СП(Збори постанов) Би, 1790—97; Десять книг про архітектуру, пер.(переведення) Ф. А. Петровського, т. 1, М., 1936.

  Літ.: Міхайлов Би. П., Вітрувій і Еллада, М., 1967.