Вітрила, елементи купольной конструкції, що забезпечують перехід від квадратного в плані подкупольного простору до кола куполу або його барабана. П. має форму сферичного трикутника, вершина якого обернена вниз і заповнює простір між арками, що сполучають сусідні стовпи подкупольного квадрата. Підстави сферичних трикутників П. в сумі утворюють круг і розподіляють навантаження куполу по периметру арок. Будучи одній з корінних конструктивних особливостей візантійської архітектури, П. стали характерним елементом і староруського церковного будівництва. П. зустрічаються також в архітектурі купольних будівель епохи Відродження і 17—19 вв.(століття)
Літ.: Ковалів А. Ст, Зведення і їх декор, М., 1938; Smith Е., The dome, Princeton, 1950.
