Вірменські колонії, поселення вірмен в багатьох країнах світу. Виникли в результаті масових переселень і виселень вірмен з Вірменії, у зв'язку з безперервними війнами на території Вірменії, важким економічним, національним і релігійним гнітом загарбників іноземців. До початку 5 ст А. до. склалися в країнах Бл. Схід(Близький Схід) а. Надалі, в результаті араб.(арабський) владицтва (7—9 вв.(століття)) і навал сельджуков (11 ст) еміграція прийняла масовіший характер, поширившись на Європу, міста Золотої Орди, Крим, Польщу, Україну. У 11—14 вв.(століття) збільшилося число вірмен у Візантії, Єгипті, Сирії, Лівані, утворилися великі А. до. у Галіциі, Молдавії, Угорщині і інших районах. На рубежі 14 ст збільшується переселення вірмен до Грузії, М. Азію, Росію, Крим. На початку 17 ст вірмени заснували в Ірані р. Нова Джульфа. Торгівельні компанії цієї великої А. до. були пов'язані з багатьма країнами світу. У початку 18 ст багато вірмен переселилися з Ірану до Індії, Китаю, Бірми, на Філіппіни, Яву. У Росії А. до. існували в Петербурзі, Москві, Астрахані, а також на Сівбу. Кавказі. У 1778—79 вірмени заснували в гирлі Дона декілька сіл і г а. Н. Нахічевань. У А. до. йшло жваве суспільно-політичне життя, в них відкривалися школи, друкарні, театри. А. до. грали значну роль в розвитку вірменської культури і літератури. У 1512 ними було засновано вірменське книгодрукування в Венеції. А. до. зіграли велику роль у визвольному русі вірменського народу.
В роки 1-ої світової війни 1914—18 турецький уряд, чинить в Зап. Вірменії масову різанину, виселило 600 тис. вірмен до Сирії і Іраку. Частина уцілілих вірмен влаштувалася в країнах Близького Сходу, Єгипті, останні виїхали до Європи і Америки. Одночасні більше 350 тис. вірмен переселилося до Росії (головним чином на Кавказ). Трудящі А. до. зарубіжних країн вітали встановлення Радянської влади у Вірменії, допомагали через Комітет допомоги Вірменії відновленню господарства республіки. Під час 2-ої світової війни 1939—45 прогресивні вірмени А. до. Франції, Румунії, Болгарії і інших країн із зброєю в руках боролися проти фашизму, організовували збір засобів на будівництво танкових колон для Радянської Армії. У 1924—36 і в 1946—67 у Вірменську РСР репатріювалося близько 200 тис. вірмен. Нині великі А. до. існують в США Ірані, Туреччині, Лівані, Франції, Сирії, Аргентині, ОАР(Об'єднана Арабська Республіка), Йорданії, Болгарії, Іраку, Бразилії, Канаді, Австралії і інших країнах. У всіх А. до. є земляцтва, вірменські школи, видаються книги, журнали, газети.
Літ.: Тер-Мкртічян Л. Х., Вірмени в країнах арабського Сходу на сучасному етапі, М., 1965.
