Віппер Роберт Юрійович [2(14) .7. 1859, Москва, — 30.12.1954, там же], радянський історик, академік АН(Академія наук) СРСР (1943). У 1880 закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. Професор в 1894—1897 Новоросійського університету в Одесі, в 1897—1922 Московські університети, в 1924—41 Латвійського університету в Ризі, в 1941 Московського інституту філософії, літератури і історії, в 1941—1950 МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (у 1941—43 — Середньоазіатського державного університету в Ташкенті). З 1943 працював в інституті історії АН(Академія наук) СРСР.
В Жовтневій революції Ст побачив «солдатську анархію» і в 1924 емігрував до буржуазної Латвії. У 1941 повернувся до Москви. Діапазон наукових інтересів Ст надзвичайно широкий — від історії Древньої Греції і Риму до сучасності. Ст — автор багаточисельних робіт написаних блискучою літературною мовою, у тому числі підручників з древньої, середньовічної і нової історії для середньої і вищої школи.
Світогляд Ст еклектичний: він віддав дань ідеалізму, модернізму, циклізму, в той же час під впливом марксистських ідей наближався до принципів історичного матеріалізму. Ст приділяло серйозну увагу вивченню економічних і соціальних стосунків, намагалося розкрити закономірності історичного процесу. Відмітними особливостями його робіт були прагнення розібратися в матеріальному корінні політичних і ідеологічних явищ і критичне відношення до історичної традиції. Обидві особливості якнайповніше відбилися в роботах по історії Греції і Риму, що виходили на початку 20 ст
Робота Ст по історії раннього християнства, що вийшла в 1918, була піддана критику В. І. Леніним (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 45, с. 27). У роботах 40—50-х рр., присвячених історії раннього християнства, знайшли віддзеркалення просвітницькі і атеїстичні погляди Ст В працях «Виникнення християнської літератури» (1946) і «Рим і раннє християнство» (1954) Ст ставив історію раннього християнства в тісний зв'язок з ідеологічним розвитком греко-рімського світу, розглядаючи ранньохристиянські твори як складову частину сучасної ним літератури. Нагороджений орденом Леніна і орденом Трудового Червоного Прапора.
Соч.: Церква і держава в Женеві XVI століття в епоху кальвінізму, М., 1894; Лекції з історії Греції, 2 видавництва, М., 1906; Суспільні учення і історичні теорії XVIII і XIX вв.(століття).., 3 видавництва, М., 1913; Нариси історії Римської імперії, М., 1908; Древній Схід і культура Егейськая, М., 1913; Історія Греції в класичну епоху, М., 1916.
Літ.: Академік Р. Ю. Віппер. 1859—1954. [Некролог], «Вісник древньої історії» 1955 № 2; Р. Ю. Віппер. [Некролог], «Питання історії», 1955 №1; Волгин Ст, Віппер Р. Ю., у кн.: Велика радянська енциклопедія, [1-е видавництво], т. 11, М., 1930; Голубцова Н., Академік Р. Ю. Віппер, «Наука і релігія», 1969 № 7.
