Вінтер Олександр Васильович
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вінтер Олександр Васильович

Вінтер Олександр Васильович [28.9(10.10) .1878, селище Старосельци Гродненської губернії, нині Белостокськоє воєводство, Польща, — 9.3.1958, Москва], радянський енергетик, академік АН(Академія наук) СРСР (1932). У 1899 поступив в Київський політехнічний інститут. За участь в студентських хвилюваннях в 1900 виключений з інституту, в 1901 арештований і висланий в Баку під нагляд поліції. У Баку брав участь в роботах по розширенню електричних станцій з вживанням перших в Росії парових турбін. У 1907 поступив в Петербурзький політехнічний інститут. Після закінчення його (1912) помічник начальника, а потім начальник будівництва першої в Росії районної електростанції на торфі («Електропередача», нині ГРЕС(державна районна електростанція) ним. Р. Е. Классона). Після Жовтневої революції Ст — начальник будівництва Шатурськой ГРЕС(державна районна електростанція); у 1927—30 начальник Днепростроя; з 1930 очолив також роботи по будівництву і монтажу заводів Дніпровського промислового комбінату. З 1944 заступник директора Енергетичного інституту АН(Академія наук) СРСР. Ст займалося вивченням енергетичних ресурсів країни, проблемою малої енергетики, питаннями раціоналізації структури енергетичної системи СРСР, проблемою підвищення показників використання існуючого основного устаткування електростанцій, узагальненням досвіду експлуатації потужних електростанцій питаннями споруди Куйбишевськой і Волгоградською ГЕС(гідроелектростанція). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

загрузка...

  Літ.: Олександр Васильович Вінтер, М. — Л., 1950 (Матеріали до біобібліографії учених СРСР. Серія технічних наук. Енергетика, ст 3).

А. Ст Вінтер.