Відунас (псевдонім; справжнє прізвище Стороста) Вілюс (22.3.1868, село Йонайчяй, нині Шилутський район Литовської РСР, — 20.2.1953, Детмольд, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини)), литовський драматург, філософ, діяч культури. У університетах Німеччини вивчав літературу, філософію, іноземні мови. З 1888 викладав в школах Литви. З 1912 жив і працював в Тільзіте, де очолював культурне життя литовців Східної Пруссії, займався історією і лінгвістикою, випускав литовські періодичні видання: «Салтініс» («Šaltinis»), «Яунімас» («Jaunimas»), «Науйове» («Naujovè»), читав лекції. За панування гітлерівців піддавався переслідуванням. Філософські роботи Ст «Смерть і що далі» (1907), «Таємнича велич людини» (1907), «Життєва основа народу» (1920) близькі ідеям неоплатоников. Думками про моральне удосконалення, про незалежність індивіда і народу пройняті драматичні твори, у тому числі трагедія «Тіні предків» (1908), «Вічний вогонь» (1912), «Світова пожежа» (1928) і ін., направлені проти германізації литовців.
