Вігнер Леонід Ернестовіч
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вігнер Леонід Ернестовіч

Вігнер Леонід Ернестовіч [р. 28.10 (10.11). 1906, Москва], радянський диригент і композитор, народний артист Латвійської РСР (1955). У 1930 закінчив Латвійську консерваторію (по класу диригування в Е. А. Купера і Г. Шнєєфогта, по класу композиції в Я. Вітола). Дебютував в тому ж році в симфонічному концерті. З 1936 диригент, в 1944—49 головний диригент Театру опери і балету Латвійської РСР (поставив опери: «Банюта» Калниня, 1945, «Пікова пані» Чайковського, 1946, «Вогні помсти» Е. Каппа, 1947, «Кащей Безсмертний» Рімського-корсакова, 1949, і ін.). З 1949 головний диригент симфонічного оркестру радіо і телебачення Латвійської РСР. Організатор і диригент хорових колективів республіканських свят пісні. З 1947 викладає в Латвійській консерваторії (з 1961 професор). Державна премія Латвійської РСР (1957). Нагороджений орденом Леніна і орденом «Знак Шани».

  Літ.: Klotinš A., Leonīds Vīgners, у кн.: Latviešu muzika, III, Rīga, 1964, old. 186—202.