Вучетіч Євгеній Вікторович [р. 15(28) .12.1908, Екатерінослав, нині Дніпропетровськ], радянський скульптор, народний художник СРСР (1959), дійсний член АХ(Академія витівок) СРСР (1953), Герою Соціалістичного Труда (1967). Член КПРС з 1943. Вчився в Ростовській художній школі (1926—1930) і в ленінградській АХ(Академія витівок) (1931—33). У своїй творчості Ст з великою силою реалістичного узагальнення відтворює найважливіші події історії Радянської держави, втілює передові ідеї сучасності. Створені ним образи незрідка набувають значення героїчного символу. Романтично схвильовано, з пафосом драматизму і жізнеутвержденія Ст розкриває тему подвигу радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни 1941—45 (учасником якої він був). Твори: пам'ятники генерал-лейтенантові М. Г. Ефремову у Вязьме (бронза, гранує, відкритий в 1946; Державна премія СРСР, 1947) і генералові армії Н. Ф. Ватутіну в Києві (гранує, відкритий в 1948); що втілює високе благородство визвольної місії радянського народу пам'ятник-ансамбль воїнам Радянської Армії, полеглим в боях з фашизмом, в Трептов-парку в Берліні (бронза, гранує, 1946—49, спільно з архітектором Я. Б. Белопольським і ін.), горельєф «Присягаємося тобі, товариш Ленін...» (катодна мідь, срібло, 1949, із співавторами, Третьяковськая галерея) — обидва Державна премія СРСР, 1950; пам'ятник Ф. Е. Дзержінському в Москві (бронза, гранує, відкритий в 1958); що славить беззавітну мужність радянських людей величний пам'ятник-ансамбль героям Сталінградської битви на Мамаєвом кургані в Волгограді (залізобетон, 1963—67, спільно с Я. Б. Белопольським і іншими; Ленінська премія, 1970); багаточисельні портрети, у тому числі двічі Героїв Радянського Союзу І. Д. Черняховського (бронза, гранує, 1945; Державна премія СРСР, 1946), В. І. Чуйкова (мармур, 1947; Державна премія СРСР, 1948), Т. Т. Хрюкина (мармур), Героя Соціалістичної Праці Н. Ніязова (бронза; обидва — 1948; Державна премія СРСР, 1949), скульптора Ж. Кишфалуді-Штробля (бронза, 1955), В. І. Леніна (гранує, 1956) — все в Третьяковськой галереї; алегорична статуя «Перекуємо мечі на орала» (бронза, 1957, в будівлі ООН(Організація Об'єднаних Націй), Нью-Йорк, і в Третьяковськой галереї; три останні роботи — «Гран при» на Усесвітній виставці 1958 в Брюсселі). Премія ним. Дж. Неру за портрети індійських політичних діячів (1968). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Вітчизняної війни 2-ої міри і медалями.
Соч.: Художник і життя, М., 1963.
Літ.: [Лебедев П. І.], Е. Ст Вучетіч. Альбом, М., 1960; [Бартенев І. А.], Пам'ятник воїнам Радянської Армії, полеглим в боях з фашизмом, в Берліні. [Альбом, Л., 1967].
