Вулканологія (від вулкани і ...логия ), один з розділів динамічній геології . Вивчає процеси і причини утворення вулканів, їх розвиток, будову і склад продуктів вивержень (лави, гази і ін.), закономірності розміщення вулканів на земній поверхні зміни характеру їх діяльності в часі. Практичною метою Ст є розробка методів передбачення вивержень і використання вулканічного тепла гарячих вод і пари для потреб народного господарства. Ст для вирішення теоретичних і практичних завдань використовує дані геології, геотектоніки, геофізики, геохімії, фізіко-хімії і петрології. У комплексі цих знань Ст бере участь у вирішенні загальних теоретичних питань геологічних наук: про джерела вулканічної енергії, умовах еволюції магми, розміщенні магматичних глибинних і проміжних вогнищ, ролі вулканізму у формуванні земної кори і пр.
Перші відомості про Ст відносяться до середини 1-го тис. до н.е.(наша ера) (Геракліт — 6 ст і Арістотель — 4 ст, Греція; Страбон — 1 вв.(століття) і Пліній Молодший — 1 ст, Рим). Страбон описав виверження вулкана Каймені (Санторін), що сталося в 196 до н.е.(наша ера), а Пліній Молодший — катастрофічне виверження Везувію в 79, очевидцем якого він був. У 1842 була організована спеціальна наукова установа — вулканологічна обсерваторія, побудована на схилі вулкана Везувій. Її створення з'явилося початком всестороннього вивчення вулканічної діяльності. У 1911 була створена вулканологічна обсерваторія на вулкані Килауеа на Гавайських островах. Потім з'явилася обсерваторія в Індонезії і цілий ряд обсерваторій і станцій в Японії.
В СРСР Ст розвивалася вченими Ф. Ю. Льовінсон-лессингом, А. Н. Заваріцким, Ст І. Влодавцем. Вулканологічні установи були створені в 1935 в першу чергу на Камчатці. Існувала з 1945 в Москві лабораторія вулканології в кінці 1962 перетворена в інститут вулканології (Петропавловськ-камчатський). Окрім згаданих установ, вулканологічні дослідження виробляються лабораторією вулканології Сахалінського комплексного науково-дослідного інституту, а також геологічними інститутами Вірменії, Грузії і ін. Дослідження радянських вулканологів займають видне місце в роботі Міжнародної асоціації вулканологів.
Спостереження і дослідження в області Ст друкуються в спеціальних видавництву АН(Академія наук) СРСР: «Бюлетень Вулканологічної станції. АН(Академія наук) СРСР» (з 1937) і «Труди Інстітута вулканології» (з 1940). Із спеціальних міжнародних видавництвом друкувався з 1914 по 1938 журнал «Zeitschrift für Vulkanologie» з додатками до нього; з 1924 видається «Bulletin Volcanologique» — орган Міжнародної асоціації вулканології; з 1932 — «Bulletin of the Volcanological Society of Japan».
Літ.: Заваріцкий А. Н., Початок російської вулканології, в кн.: Ювілейна збірка, присвячена тридцятиліттю Великої Жовтневої соціалістичної революції, ч. 2, М. — Л., 1947; Меняйлов А. А., Вулканологія, в сб.(збірка): Розвиток наук про Землю в СРСР, М. 1967; Macdonald G. A., Volcanology, «Science», 1961, v. 133 № 3454, р. 673—79; Vlodavets V. I., Achievements of modern geological volcanology and ist trends, «Earth — Science Reviews», 1966, v. 2 № 3, р. 181—97.
