Вудленд (англ. Woodland — лісова зона), назва останнього з трьох великих археологічний встановлюваних періодів в історії древнього населення східних районів Північної Америки (палеоіндіанський — біля 11—5-го тис. до н.е.(наша ера); архаїчний — 5—1-і тис. до н.е.(наша ера), Ст — 1-і тис. до н.е.(наша ера) — 16 ст н.е.(наша ера)). У періоді Ст просліджуються 3 стадії. Рання (1-і тис. до н.е.(наша ера)) характеризується збереженням полювання, рибальства і збирача як основи існування. На периферії зони ці традиційні форми господарства продовжували розвиватися і на пізніших стадіях В. На середній стадії Ст (1-і тис. до н.е.(наша ера) — середина 1-го тис. н.е.(наша ера)) розвивається землеробство. У долинах pp. Міссісіпі, Огайо, Ілінойса в 3 ст н.е.(наша ера) виникають центри розвиненої землеробської (так званою хоупвеллськой) культури, для якої характерні великі осілі поселення укріплені земляними насипами. Розвиваються обробка міді, срібла, метеоритного заліза, керамічне виробництво. Складність похоронного обряду (великі могильні кургани) свідчить про соціальну диференціацію. На пізній стадії Ст (5—16 вв.(століття) н.е.(наша ера)) в долині р. Міссісіпі на основі землеробства виникають протогородськие центри із земляними насипами довкола городищ. Характерні великі земляні піраміди з храмовимі будівлями на вершині. Мистецтво художньої обробки металів і кераміки досягло надзвичайно високого рівня. Ці культурні центри перестали існувати в перше століття європейської колонізації Північної Америки.
Літ.: Griffin J. B. (ed.), Archaeology of Eastern United States, [Chi.], 1952; Ritchie W. A., The archaeology of New York State, N. Y., 1965.
