Всеросійський залізничний союз
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Всеросійський залізничний союз

Всеросійський залізничний союз 1905—07, перша професійна організація залізничників в Росії. Ст же. с. утворився за ініціативою демократично налагоджених службовців Управління Московського залізничного вузла, що оголосили збори представників 10 залізниць, проходівшєє в Москві 20—21 квітня 1905, 1-м-код з'їздом Ст же. с. З'їзд вибрав Центральне бюро союзу, в якому значну роль грали есери. Програма Ст же. с. полягала з професійно-економічних і загальнодемократичних вимог (здійснення політичних свобод, скликання Засновницьких зборів). На 2-м-коді з'їзді Ст же. с. (22—24 липня 1905) були присутні представники 21 (з 34) залізниці загальноросійського значення. Зростання Ст же. с. йшов за рахунок залізничних службовців. Більшовики, критикуючи суть есерівської ідеології і тактику їх боротьби, входили в певні періоди розвитку революції в місцеві і центральні бюро і комітети Ст же. с. В. І. Ленін розцінював це як тимчасовий бойовий союз соціал-демократів з революційною буржуазною демократією (див. Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 13, с. 274, 359). Більшовики вважали потрібним створення паралельне с В. же. с. професійній організації залізничників соціал-демократичного напряму (у Москві, Тулі, Ризі і інших містах), що сприяло зміцненню більшовицького впливу серед залізничників. Ст же. с. зіграв важливу роль в проведенні загального політичного страйку на залізниці в жовтні 1905. Центральне бюро Ст же. с., що керувало конференцією представників 29 залізниць, що засідала в Москві 5 грудня 1905, приєдналося до вирішення московських організацій більшовиків, меншовиків і есерів, що закликали почати 7 грудня загальнополітичний страйк, з тим щоб перевести її потім в озброєне повстання. Багато рядових членів Ст же. с. активно брали участь в Грудневому повстанні (див. Грудневі озброєні повстання ). Після поразки повстання сотні залізничників були розстріляні, тисячі звільнені з роботи. Діяльність Ст же. с. ослабіла, різко скоротилася його чисельність, змінився соціальний склад, ще більш посилився вплив есерів. Конференція соціал-демократичних залізничних організацій, скликана ЦК РСДРП в лютому 1907, прийняла рішення про вихід соціал-демократів з Ст же. с., після чого союз остаточно розпався.

  Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 24, с. 357—58; Революція 1905—1907 рр. в Росії. Документи і матеріали. Другий період революції, 1906—1907 рр., ч. 2, май—сент. 1906 р., кн. 1, М., 1961, с. 56, 66, 582, 586.

  І. М. Пушкарева.