Восьма Всеросійська конференція РКП (б), відбулася в Москві 2—4 грудня 1919; було присутньо 45 делегатів з вирішальним і 73 з дорадчим голосом. Роботою конференції керувало Ст І. Ленін. Порядок дня: Політичний і організаційний звіти ЦК (доповідачі Ст І. Ленін, Н. Н. Крестінський); Міжнародне положення (доповідач Р. Ст Чичерін); Питання порядка день 7-го Всеросійського з'їзду Рад (питання про радянське будівництво, доповідач М. Ф. Володимирський); Про Радянську владу на Україні (доповідач Я. А. Яковлєв); Про партійний статут (доповідач Р. Е. Зіновьев); Про роботу серед нових членів партії (доповідач Н. І. Бухарін); Про паливну кризу (доповідач А. І. Риків). У політичній доповіді ЦК Ленін підвів підсумки і узагальнив досвід дворічної боротьби партії за зміцнення Радянської влади, розкрив умови перемог на фронтах Громадянської війни, дав аналіз міжнародного положення. Ленін визначив чергові завдання партії в області державного, господарського, партійного будівництва, вирішення яких забезпечувало звитяжне завершення Громадянської війни. По доповіді Чичеріна конференція ухвалила резолюцію, що відобразила ленінські принципи мирного співіснування Радянської країни з іншими державами. У доповіді про радянське будівництво був узагальнений досвід роботи радянського державного апарату, освітлені питання взаємин місцевих і центральних органів, внесені пропозиції про доповненнях в Конституцію РРФСР. Велику увагу конференція приділила Україні, де (до її захвату білогвардійцями) радянськими і партійними органами були допущені серйозні помилки при вирішенні селянського і національного питань (насадження комун і радгоспів без дотримання принципу добровільності, вилучення надлишків хліба у середняків, спроби русифікації). По доповіді «Про Радянську владу на Україні» з мовою і завершальним словом виступив Ленін (текст мови до цих пір не знайдений); він намітив дороги зміцнення Радянської влади на Україні. Вперше після Жовтневої революції на конференції був прийнятий новий Статут РКП (б). Він мав велике значення для Комуністичної партії, керівною силою диктатури пролетаріату і будівництва соціалізму, що стала. Його основні положення збереглися у всіх подальших статутах партії. У Статуті був закріплений принцип демократичного централізму, чітко визначена структура партійних організацій, введений новий розділ про кандидатів в члени партії і ін. Конференція обговорила питання про роботу з молодими комуністами, прийнятими в РКП (б) в період партійного тижня, проходівшей в кінці 1919 (понад 270 тис.). Конференція накреслила конкретні заходи по підвищенню загальноосвітнього і ідейно-політичного рівня комуністів, зміцненню партійної дисципліни, залученню молодих членів партії до активного будівництва соціалістичного суспільства. Був прийнятий проект резолюції про паливне постачання для внесення комуністичною фракцією на 7-м-коді Всеросійському з'їзді Рад. Конференція дала відсіч опортуністичним виступам антипартійної групи Т. В. Сапронова — Н. Осинського (Ст Ст Оболенського) (група «демократичного централізму»), які вели до ослабіння диктатури пролетаріату, до заперечення партійного керівництва радянським апаратом. Вирішення конференції лягли в основу постанов 7-го Всеросійського з'їзду Рад.
Літ.: Ленін Ст І., VIII Всеросійська конференція РКП (б). 2—4декабря 1919, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 39; КПРС в резолюціях і вирішеннях з'їздів, конференцій і пленумів ЦК, 7 видавництво, ч. 1, М., 1954, с. 456—475; Восьма конференція РКП (б). Протоколи, М., 1961; Історія КПРС, т. 3, кн. 2, М., 1968, с. 367—72.
