Воськресенськая літопис, спільноруське літописне зведення 16 ст, що виражав інтереси великих князів московських, один з перших по багатству використаних матеріалів і по облиште вістей. Збереглася в 13 списках (названа за списком, монастирем, що належав, Воськресенському в Новому Єрусалимі). Розрізняють 4 редакції Ст л.: в 1-ій події доведені до серпня 1533 (автор — прибічник Василя III); 2-я закінчується подіями 1537; 3-я (що дійшла до нас) доведена до 1541; 4-я складена між 1542 і 1544 прибічником князів Шуйських . У основі Ст л. лежать Московське зведення 1479 в редакції 1526 і Тіхоновськая редакція Ростовського зведення 1489—1503. Карамзінський список Ст л. доповнений з 1542 до 1552 в Львівському літописі і продовжений до 1560.
Публ.: Повні збори російських літописів, т. 7—8, СП(Збори постанов) Би, 1856—59.
Літ.: Льовіна С. А., Про час складання і укладача Воськресенськой літописи XVI ст, в кн.: Тр. Відділу староруської літератури, т. 11, М. — Л., 1955.
