Ворон, пристосування, що застосовувалося в давнину для руйнування кріпосних стенів, перекидання всередину фортеці озброєних воїнів і для полегшення абордажу кораблів. У першому випадку Ст мало форму масивного крюка, що приводився в рух декількома воїнами; у другому — форму колодязного «журавля» з ящиком для воїнів і в третьому — форму перекидного моста (колоди) з великим металевим крюком на кінці у вигляді воронячого дзьоба, що опускався на корабель противника і не дозволяв останньому відійти. Перша згадка про вживання Ст відноситься до часу Пунічних воєн (3—2 вв.(століття) до н.е.(наша ера)).
