Воронін Леонід Григорович [р. 22.7(4.8) .1908, с. Трітузноє, нині Дніпропетровської області], радянський фізіолог, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР і АПН(Агентство друку Новини) СРСР(Академія педагогічних наук СРСР) (1968). Член КПРС з 1927. Учень Л. А. Орбелі. У 1931 закінчив біологічний факультет Дніпропетровського педагогічного інституту професійної освіти. З 1954 завідувач кафедрою вищої нервової діяльності МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (професор з 1950) і одночасно в 1957—59 директор інституту вищої нервової діяльності АН(Академія наук) СРСР. Основні роботи в області аналізу і синтезу мозком людини і тваринних складних подразників, а також взаємин орієнтовного і умовного рефлексів. Ст сформулювало уявлення про основні етапи еволюційного розвитку придбаних реакцій людини і тварин. Нагороджений 2 орденами а також медалями.
Соч.: Аналіз і синтез складних подразників у вищих тварин, Л., 1952; Лекції з порівняльної фізіології вищої нервової діяльності, М., 1957; Курс лекцій з фізіології вищої нервової діяльності, М., 1965.
Літ.: Л. Г. Воронін (до 60-ліття з дня народження), «Журнал вищої нервової діяльності», 1968, т. 18, ст 5.
