Воронський Олександр Костянтинович [19(31) .8.1884 — 13.10.1943], діяч революційного руху в Росії, літературний критик, письменник. Член Комуністичної партії з 1904. Народився в с. Хорошавка Кирсановського повіту (нині Тамбовська область) в сім'ї священика. З Тамбовської духовної семінарії виключений за «політичну неблагонадійність». Учасник Революції 1905—07; член військово-бойової організації більшовиків в Свеаборге; у 1907 керував Володимирською окружною організацією РСДРП. Вів партійну роботу в Петербурзі, Москві, Саратові і інших містах. Делегат 6-ої (Празькою) конференції РСДРП. Піддавався репресіям. Почав друкуватися в 1911. Після Лютневої революції 1917 член президії Одеської ради, член Одеського комітету РСДРП (б), член Румчерода. Активний учасник боротьби за встановлення Радянської влади в Одесі. У 1918—20 член губкома партії і губісполкома Ради в Іваново-Вознесенське, редактор газети «Робочий край». Делегат 8-го з'їзду РКП (б). Обирався членом ВЦИК чотирьох скликань. У 1921—27 редагував заснований за участю В. І. Леніна журнал «Червона новина», перетворивши його на один з центрів молодої радянської літератури. Одночасно з 1922 редактор журналу «Прожектор». Очолював видавництво «Круг», був членом редколегії Госиздата. Опублікував багато статей по питаннях сучасного літературного руху (збірки «Мистецтво і життя», 1924; «Літературні типи», 1925; «Мистецтво бачити світ», 1928; «Літературні портрети», т. 1—2, 1928—29 і ін.). Ст відстоював реалізм і традиції класичної літератури, переоцінював роль «безпосередніх вражень» в художній творчості; заперечував гегемонію пролетаріату в області мистецтва. Деякі ідеї книги Ст «Мистецтво бачити світ» (наприклад, про інтуїцію) були розвинені теоретиками «Перевалу» кінця 20-х рр. У 1926—27 Ст учасник троцькістсько-зінов'євського антипартійного блоку, був виключений з ВКП (б); після розриву з опозицією відновлений в партії. Працював в Гослітіздате.
Кращі критичні роботи Ст — літературні портрети радянських письменників — Вс. Іванова, Л. Сейфулліной, І. Бабеля, С. Есеніна, Д. Бедного і ін. Йому належить публіцистична книга «Ленін і людство» (1924) автобіографічні повісті «За живою і мертвою водою» (1927, 3 видавництва 1971) і «Бурса» (1933, 3 видавництва 1966), розповіді, книга «Желябов» (1934).
Соч.: Літературно-критичні статті. Вступ. ст. А. Дементьева, М., 1963; З книги «Гоголь», «Новий світ», 1964 № 8; Лист Ст І. Леніну, там же, 1966 № 12; Зустрічі і бесіди з Максимом Горьким (Із спогадів), там же № 6.
Літ.: Porębina G., Alexander Woronski. Poglądy estetyczne i krytycznoliterackie (1921—28), Wrocław, 1964.
