Вольський (псевдонім; справжнє прізвище Зейдель) Віталій Фрідріхович [р. 23.8(5.9) .1901, Петербург], білоруський радянський письменник, літературознавець. Член КПРС з 1925. Учасник Громадянської війни. У 1920—26 служив в Червоній Армії. Друкується з 1926. П'єси «Дивна дудка» (1938), «Дід і журавель» (1939), «Нестерка» (1940; однойменний художній фільм, 1955), «Машека» (1946), створені по мотивах білоруського національного фольклору, поетизують героїчні народні характери. Ст належать книги нарисів і розповідей про білоруську природу: «По лісових стьобаннях» (1948), «В лісах над Березою» (1955), «Місяць за місяцем» (1956), «Чайки над Нарочью» (1959), «Рідний край» (1961), «Три подорожі в країну білорусів» (1967), «Полісся» (1970); книги зарубіжних вражень: «Африканська подорож» (1963), «Ель Махріб» (1965). Написав «Нариси по історії білоруської літератури епохи феодалізму» (1958). Переклав на білоруський мова «Рейнеке-Ліс» І. Ст Гете. Нагороджений 2 орденами, а також медалями.
Соч. у русявий.(російський) пер.(переведення): П'єси. [Предісл. П. Н. Беркова], М., 1954; Під піднебінням Африки, Мінськ, 1969.
Літ.: Пicьменнiki Савецкай Беларусi. Кароткi бiябiблiяграфiчни даведнik, Miнськ, 1970.