Войновіч (Vojnović) Іво (9.10.1857, Дубровник, — 30.8.1929, Бєлград), хорватський письменник. Народився в аристократичній сім'ї. Закінчив юридичний факультет в Загребе (1880). Почав друкуватися в 1880-і рр. У 1907—11 літературний керівник театру в Загребе. Кращі драми Ст — «Буривши рівнодення» (1895) з життя рибаків далматинців і «Дубровніцкая трилогія» (1902), в якій показано розкладання дубровніцкой аристократії. Творчість Ст пройнято ідеями об'єднання сербів, хорватів, словенських. Реалізму Ст не чужі елементи символізму і експресіонізму. У п'єсах 1910—20-х рр. переважали релігійні мотиви.
Соч.: Сабрана поділа, кн. 1—3, Београд, 1939—41; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Буривши рівнодення (Еквіноццио), М., 1955.
Літ.: Cołdbek J., Ivo Vojnović, dramaturg jugosłowiański, Lwów — Warsz., 1932; Cronia A., Teatro serbo-croato con un’autoversione di Ivo Vojnovic e versioni di Carmen Cronia, Mil., 1955.
