Водяне опалювання, найбільш поширена опалювальна система, вживана в сучасних житлових, суспільних і промислових будівлях; тепло в опалювальні приміщення передається гарячою водою через тих, що знаходяться в них опалювальні прилади . Система Ст о. включає: водонагрівачі, в яких вода підігрівається спалюваним паливом (казан) або перетворюваною в тепло електроенергією (електроказан), при централізованому теплопостачанні — парою і гарячішою водою (теплообмінний апарат); опалювальні прилади (радіатори, конвектори, панелі, ребристі і гладкі труби і т.п.); трубопроводи, по яких гаряча вода від водонагрівача поступає в опалювальні прилади і після охолодження в них повертається назад у водонагрівач; розширювальна судина для води, об'єм якої збільшується при нагріванні; замочно-регулюючу арматуру встановлювану на трубопроводі.
Розрізняють системи Ст о. з природним і механічним імпульсом руху води. У системах Ст о. з природним імпульсом ( мал. 1 ), вживаних лише в невеликих будівлях, вода циркулює за рахунок різниці температур і щільності нагрітою у водонагрівачі (легшою) і захололою в опалювальних приладах і трубопроводах (важчою) води. Циркуляція за всіх інших рівних умов посилюється у міру збільшення відстані по вертикалі між опалювальними приладами і водонагрівачем, у зв'язку з чим останній прагнуть розміщувати можливо нижче. У системах Ст о. з механічною спонукою ( мал. 2 ) циркуляція води відбувається в основному за рахунок дії циркуляційного насоса, який встановлюють на трубопроводі, що підводить охолоджену воду до водонагрівача. У таких системах водонагрівач може бути розташований на одному рівні з опалювальними приладами і навіть вище за них, а діаметри трубопроводів менші, ніж в системах з природним імпульсом.
В системах Ст о. застосовують різні схеми розводки трубопроводів: з верхнім і з нижнім розташуванням гарячої розводящої лінії при вертикальних стояках, до яких приєднуються опалювальні прилади; з поетажной горизонтальною розводкою і ін. За способом приєднання опалювальних приладів розрізняють двух-, однотрубні ( мал. 2 , а) і проточні ( мал. 2 , би) схеми. У першому випадку всі опалювальні прилади приєднані паралельно до двох труб (гарячому і зворотному стоякам); у другому — кожен опалювальний прилад приєднаний до однієї труби (стояку), причому частина проходящей по ньому води йде через прилад, а частина, минувши його, — через замикаючу ділянку. У проточній схемі вода проходить послідовно через всі опалювальні прилади, приєднані до стояка. Для правильній експлуатації системи Ст о. поважно, щоб з неї було видалено повітря. З цією метою, а також для повного спорожнення системи всі трубопроводи прокладаються вертикально або з ухилом, причому у верхній точці системи робляться спеціальні пристрої — воздухоотводчики .
При централізованому теплопостачанні гаряча вода із зовнішньої мережі часто подається безпосередньо в системи Ст о. і після охолоджування повертається назад. Якщо температура гарячої води в зовнішніх мережах централізованого теплопостачання вище температури, відповідної гігієнічним вимогам опалювання (наприклад, 85°С для лікарень, 105°С для житлових будинків), то до гарячої води з метою зменшення її температури підмішують охолоджену воду з системи опалювання. Для цього в місці приєднання системи Ст о. до зовнішніх мереж централізованого теплопостачання встановлюють водоструминні насоси ( мал. 3 ). Зміна тепловіддачі Ст о., необхідне, у зв'язку з коливаннями зовнішньої температури досягається централізованим регулюванням температури води в системі. Місцеве, покомнатноє, регулювання виробляється зазвичай кранами в опалювальних приладів. Влітку в період бездіяльності системи опалювання для збереження трубопроводів воду з неї спускати не рекомендується.
Літ.: Опалювання і вентиляція, ч. 1 — Опалювання, М., 1956; Лівчак І. Ф., Квартирне водяне опалювання малоповерхових будівель, М. — Л., 1950.
