Влайков Тодор (псевдонім — Веселін) (13.2.1865, Пірдоп, — 28.4.1943, Софія), болгарський письменник, громадський діяч. Вчився в Московському університеті (1885—88), захоплювався педагогічними ідеями Л. Н. Толстого і російських народників. Був вчителем. Один із засновників Радикальної партії. Редагував журнал «Демократично преглед» («Демократичний огляд», 1902—26). Кращі повісті і розповіді написані в 80—90-і гг.: «Внучка діда Славчо» (1889), «Тітка Гена» (1891), «Батрак» (1892), «Вчитель Любчиків» (1894) і ін., в них Ст реалістично змалювало життя болгарського селянства. Автор мемуарів «Етапи життя письменника і громадського діяча» (1935), «Пережите» (т. 1—3, 1934—42).
Соч.: С'чиненія, т. 1—8, С., 1963—64; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Вибране, М., 1956.
Літ.: Авджієв Же., Народницький ілюзії і художествена правда. С., 1963.
