Вишнєвський Всеволод Вітальевіч [8(21) .12.1900, Петербург, — 28.2.1951, Москва], російський радянський письменник. Член КПРС з 1937. У 14 років, під час 1-ої світової війни, пішов добровольцем на фронт. У армії в червні 1917 прилучився до більшовиків. Учасник Жовтневого повстання 1917 в Петрограді. У роки Громадянської війни служив кулеметником в 1-ій Кінній армії, був командиром і політробітником на Балтійському і Чорноморському флотах. Друкуватися почав в 1920. Був редактором журналу «Червонофлотець». Учасник радянсько-фінляндської війни 1939—40 і Великої Вітчизняної війни (капітан 1-го рангу). Редактор журналу «Прапор» (з 1944). У 1924 опублікована «Збірка морських розповідей». Героїчним подіям Громадянської війни присвячена революційно-романтична п'єса «Перша Кінна» (1929). Потім послідували: п'єса «Останній рішучий» (1931), публіцистична трагедія «На Заході бій» (1931, видавництво 1933) — одна з перших радянських антифашистських п'єс, «Оптимістична трагедія» (1933), в якій самовіддана загибель полку Червоної Армії розкриває торжество більшовицької правди. Ця п'єса і кіносценарій «Ми з Кронштадта» (1933) стали класичними творами радянської драматургії. Ст належать п'єси «В стенів Ленінграда» (1944) і «Незабутній 1919-й» (1949; Державна премія СРСР, 1950); роман-фільм «Ми, російський народ» (1937), нескінчена документально-художня епопея «Війна». Для творів Ст характерні бойова політична спрямованість, епічність, романтична патетика, нестримність розвитку дії, майстерність зображення масових сцен, ораторські прийоми мови. П'єси Ст користуються широкою популярністю за кордоном. Ст було також нарисовцем-публіцистом, співробітничав в газ.(газета) «Правда», був її військовим кореспондентом в роки Великої Вітчизняної війни. Нагороджений 2 орденами Леніна, 5 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—5. [Вступ. статті К. Симонова і П. Вершигори], М., 1954—60; Автобіографія, в кн.: Радянські письменники. Автобіографії, т. 1, М., 1959; Вибране. [Вступ. ст. До. Симонова], М., 1966; Статті, щоденники, листи про літературу і мистецтво. [Вступ. ст. А. Макарова], М., 1961.
Літ.: Бородіна О. До., Всеволод Вишнєвський. (Нарис життя і творчості), До., 1958; Рудніцкий До., Портрети драматургів М., 1961; Анастасьев А. Н., Всеволод Вишнєвський. Нарис творчості, М., 1962; Марьямов А. М., Революцією покликаний. Про Всеволода Вишнєвському, М., 1963; Савченко М. М., Кінодраматургія Всеволода Вишнєвського, Краснодар, 1964; Азаров Ст Би., Всеволод Вітальевіч Вишнєвський. [Предісл. А. Димшица], М., 1966.
