Вишинський Андрій Януарьевіч [28.11(10.12) .1883, Одеса — 22.11.1954, Нью-Йорк, США], радянський державний діяч, юрист і дипломат, академік АН(Академія наук) СРСР (1939). З 1903 в меншовицькій партії, з 1920 член РКП (б). З 1913, після закінчення юридичного факультету Київського університету, зайнявся літературною і педагогічною діяльністю; у 1925—28 ректор МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). У 1928—31 член колегії Наркомпроса РРФСР. З 1931 в органах юстиції, в 1935—39 прокурор СРСР. У 1939—44 заступник голови СНК(Рада Народних Комісарів) СРСР, в 1940—1949 заступник міністра закордонних справ СРСР, з 1949 по березень 1953 міністр закордонних справ СРСР, з березня 1953 заступник міністра закордонних справ СРСР. У 1953—54 постійний представник СРСР в ООН(Організація Об'єднаних Націй). На 18-м-коді і 19-м-коді з'їздах ВКП (б) вибраний членом ЦК. Депутат Верховної Ради СРСР 1—4-го скликань. Нагороджений 7 орденами, а також медалями.
Ст — автор робіт по питаннях держави і права: «Курс кримінального процесу» (1927, в співавторстві с В. Ундеревічем), «Судоустрій в СРСР» (1939), «Теорія судових доказів в радянському праві» (1941), «Питання теорії держави і права» (1949) і ін. У теоретичних роботах Ст містяться серйозні помилки, які полягають в неправильній характеристиці радянської держави і права (випинання ролі примусу і зменшення значення виховання і запобігання), переоцінці доказів, значення визнання обвинуваченого у справах про контрреволюційні змови і ін. Ці помилки на практиці приводили до серйозних порушень соціалістичної законності.
