Вислуга років
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вислуга років

вакансии в Киеве

Вислуга років, по радянському трудовому праву період трудової діяльності в певних умовах (наприклад, в районах Крайньої Півночі), по певній професії (наприклад, лікарки) або посаді, в деяких галузях народного господарства, що дає право на здобуття додаткових пільг або переваг (заохочувальні виплати, додаткові відпустки, пенсії за Ст л.).

загрузка...

  Працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірських роботах по видобутку вугілля і руди в металургійній, хімічній, нафтовій, газовій промисловості і деяких інших виробництвах, названих в Переліку виробництв, цехів і професій робітників і посад керівних, інженерно-технічних працівників і службовців, затвердженому Державним комітетом Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати 5 листопада 1957, виплачується винагорода за Ст л. щорік (одноразове) або щомісячно (процентна надбавка до заробітній платі). Щорічна винагорода виплачується за наявності безперервного стажу роботи: від 3 до 5 років — у розмірі місячної тарифної ставки (посадового окладу); від 5 до 10 років — у розмірі 1,4 ставки; від 10 до 15 років — 1,8 ставок; при стажі понад 15 років — у розмірі 2 тарифних ставок. Що працює на підземних роботах ця винагорода виплачується також при стажі від 2 до 3 років (у розмірі 0,8 місячної тарифної ставки або окладу). Для осіб, зайнятих на підприємствах Уралу, Сибіру, Далекого Сходу, районів Крайньої Півночі і прирівняних до них віддалених місцевостей, винагорода не може перевищувати 600 крб. в рік або 50 крб. в місяць, а в останніх районах СРСР — 400 крб. в рік або 34 крб. в місяць (постанова Ради Міністрів СРСР від 2 березня 1957, СП(Збори постанов) СРСР(Союз письменників СРСР), 1957 № 4, ст. 43). З 1 липня 1961 збільшення винагороди за Ст л. відповідно до зростання безперервного стажу роботи зберігається лише працівникам, безпосередньо зайнятим на підземних роботах. Останнім працівникам, що мали право на винагороду за Ст л., воно виплачується в розмірі, встановленому за станом на 1 липня 1961, протягом всього часу роботи на даному підприємстві на відповідному посаді, а також в разі їх перекладу на інше підприємство на роботу, де виробляються такі виплати.

  В 1966 для трактористів-машиністів радгоспів, районних об'єднанні і відділень «Сільгосптехніки», машинно-тваринницьких станції, машинно-меліоративних і лугомеліоратівних станцій і інших державних підприємств сільського і водного господарства введена надбавка за стаж роботи за фахом в даному господарстві. У 1966 виплата винагороди за Ст л. була встановлена також робочим, керівним, інженерно-технічним працівникам і службовцям лісозаготівельних, лісосплавних, лісоперевалочних підприємств і химлесхозов, розташованих в багатолісових районах СРСР.

  Для працівників Крайньої Півночі і віддалених місцевостей, прирівняних до цих районів, встановлені процентні надбавки залежно від Ст л. у вказаних місцевостях (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 26 вересня 1967, «Ведомості Верховної Ради СРСР», 1967 № 39). Постійним робітником і службовцем лісової промисловості і лісового господарства (по певному переліку посад і професій) за кожних 3 роки безперервної роботи надається додаткова відпустка в 24 робітників дня. Право на додаткову відпустку за Ст л. у 1967 було надано працівникам підприємств і організацій чорної металургії, в 1968 — працівникам будівельно-монтажних організацій.

  Деяким категоріям працівників за Ст л. по певній спеціальності виплачуються пенсії, які призначаються незалежно від стану працездатності працівника і, як правило, незалежно від віку. Такі пенсії за Ст л. встановлені працівникам льотно-підіймального складу цивільної авіації і повітроплавання, агрономам, ветеринарам, а також деяким категоріям артистів театрів і інших театрально-видовищних підприємств.

  С. С. Карінський.