Винятковий закон проти соціалістів в Германії (1878—1890) («Закон проти шкідливих і небезпечних прагнень соціал-демократії»), був направлений проти соціал-демократії і всього німецького революційного руху. Набрав чинності 21 жовтня 1878. За роки дії закону (який подовжувався рейхстагом через кожні три роки) було розбещено 350 робочих організацій, арештоване 1500 і вислано 900 чоловік. Соціал-демократичний друк піддавався переслідуванням, література конфісковувалася, збори заборонялися. Німецькі соціал-демократи боролися проти І. з. п. с., поєднуючи легальні і нелегальні форми боротьби. К. Маркс і Ф. Энгельс всіляко підтримували рух проти виняткового закону, викриваючи як правих опортуністів (До. Хехберг, К. А. Шрамм і ін.), які закликали пристосуватися до політики уряду, так і «ультралівих» авантюристів (І. Міст, В. Гассельман і ін.), що заперечували необхідність використання парламенту, що штовхали робітників на необдумані, непідготовлені дії. Поступово соціал-демократична партія під керівництвом А. Бебеля і В. Лібкнехта відновила свої організації. Не дивлячись на репресії, в Германії нелегально поширювалася газета «Соціал-демократ», що друкувалася за кордоном (спочатку в Цюріху, потім в Лондоні) («Sozialdemokrat»). Підйом страйкового руху і зростання кількості голосів, поданих за соціал-демократичних кандидатів на виборах в рейхстаг (з 493 тис. в 1877 до 1 млн. 427 тис. в 1890), показали неможливість перешкодити розвитку робочого руху за допомогою репресій. В 1890 уряд був вимушений відмовитися від подальшого відновлення закону. Відміна І. з. п. с. з'явилася поразкою юнкерсько-буржуазної держави. Вплив соціал-демократів сильно зріс.
Літ.: Маркс До., Інтерв'ю кореспондентові американської газети «Chicago Tribune»..., «Питання історії КПРС», 1966 № 10; Енгельс Ф., Бісмарк і німецька робоча партія, Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 19; Ленін Ст І., Павло Зінгер, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 20; його ж, Август Бебель, там же, т. 23; Галкин І. С., Робочий рух в Германії 1871—1914, М., 1957; Der Kampf der deutschen Sozialdemokratie in der Zeit des Sozialistengesetzes 1878—1890. Die Tätigkeit der Reichs-commission, hrsg. von L. Stern, Bd 1—2, Ст, 1956; Geschichte der deutschen Arbeiterbewegung, Bd 1, B., 1966; Bartel H., Marx und Engels im Kampf um ein revolutionäres deutsches Parteiorgan 1879—1890, Ст, 1961.
