Винокурів Євгенії Михайлович (р. 22.10.1925, Брянськ), російський радянський поет. Член КПРС з 1952. У 1951 закінчив Літературний інститут ним. М. Горького. Друкується з 1948. Автор збірок: «Вірші про борг» (1951), «Синява» і «Військова лірика» (обидва 1956), «Визнання» (1958), «Особа людська» (1960), «Слово», «Лірика» (обидва 1962), «Музика» (1964), «Земні межі», «Характери» (обидва 1965), «Ритм» (1966), «Вірші» (1967), «Видовища» «Вибране» (обидва 1968), «Жест» (1969) і ін. Основні теми Ст — духовне змужніння людини, роздуми над його внутрішнім світом. Для віршів Ст характерні прихильність до точної, побутової деталі, елементи гумору і в той же час тяжіння до філософського осмислення життя. Автор збірки статей «Поезія і думка» (1966). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.
Літ.: Калітін Н., Думка, відчуття, майстерність, «Прапор», 1952 № 5; Огнев Ст, У пошуках краси, «Новий світ», 1959 № 5; Рассадін Ст.(Старий), Прості речі, «Новий світ», 1962 № 1; Лапшин М., Мислення у віршах і віршами, «Москва», 1964 № 11; Бабаїв Ед., Характер і час, «Питання літератури», 1965 № 7; Міхайлов Яскраво-червоний., «Нелегке прагнення до вишини...», «Прапор», 1966 №5; Аркадський Ю., «З глибоких буднів до висот...», «Волга», 1968 № 3.
