Винограду Павло Гаврилович [18(30) .11.1854, Кострома, — 19.12.1925, Париж], російський історик-позитивіст, дослідник історії західноєвропейського середньовіччя (особливо історії Англії), педагог. Член Петербурзькою АН(Академія наук) (1914) і ряду іноземних академій. З 1884 професор Московського університету. Будучи прибічником університетської автономії, в 1902 подав у відставку і виїхав до Великобританії. З 1903 професор Оксфордського університету. В період російської революції 1905—07 різко еволюціонував від буржуазного лібералізму у бік реакції, що знайшло вираження в опублікованих їм «Політичних листах» в «Росіяни ведомості», 1905). У 1908 повернувся в Московський університет (поєднуючи професуру в нім з професурою в Оксфорді), виступав проти реакційної політики Столипіна, яка вела до загострення класових протиріч в селі. У 1911 на знак протесту проти звільнення ряду професорів знов подав у відставку. Після Жовтневої революції Ст перейшло в англійське підданство.
В магістерській дисертації «Походження феодальних стосунків в Лангобардськой Італії» (1880) Ст досліджував так званий романський, а в докторській дисертації «Дослідження по соціальній історії Англії в середні віки» (1887) і пов'язаній з нею книзі «Вілланство в Англії» (1892, на англ.(англійський) яз.(мова)) — так званий німецький варіант походження феодалізму, уникнувши при цьому однобічності, властивої як концепціям романістів, так і концепціям германістів. Ліберальна позиція Ст зумовила його винятковий інтерес як до доль селянської общини в Росії в умовах переходу від феодалізму до капіталізму, так і до історії західноєвропейської середньовічної общини. На противагу Ф. Сибому, Ст показало, що середньовіччя в Англії відкривається не пануванням кріпосної вотчини, а пануванням вільної общини і що суспільні стосунки в ранньому середньовіччі розвиваються від свободи до несвободи. Ст дало класичну для свого часу характеристику англійської феодальної вотчини — манора. У пізніх роботах «Зростання манора» (1905, на англ.(англійський) яз.(мова); русявий.(російський) пер.(переведення) «Середньовічний маєток в Англії», 1911) і «Англійське суспільство в XI в.» (1908, на англ.(англійський) яз) В намагався довести що в маноре здійснювалася «соціальна гармонія». Важливе значення мала публікація Ст багаточисельних документів по аграрній історії Англії з англійських архівів. По визнанню самих англійських істориків, Ст як би відкрило їм, англійцям, їх власну історію.
Соч.: Villainage in England, Oxf., 1892; English society in the 11-th century, Oxf., 1908; Collected papers, v. 1—2, Oxf., 1928.
Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 11, с. 225—30; Космінський Е. А., Дослідження по аграрній історії Англії XIII ст, М. — Л., 1947, гл.(глав) 1.
