Виговський Іван Евстафьевіч (р. народження невідомий — помер 1664), гетьман України (1657—59); з дрібної української шляхти. Служив в польському війську, після поразки його під Жовтими Водами (1648) попав в полон до татар. З полону був викуплений Богданом Хмельницьким і потім став генеральним військовим писарем. Ст належало до тієї частини української козацької старшини, яка прагнула до відриву України від Росії і орієнтувалася на шляхетськую Польщу. Після смерті Хмельницького Ст був вибраний в 1657 гетьманом. Політика Ст, що проводило курс на посилення крупного феодального землеволодіння і крепостнічеських порядків на Україні, привела до народного повстання в 1657—1658, жорстоко пригніченому Ст за допомогою кримських татар. Всупереч волі українського народу, підписав Гадячський договір 1658, по якому Україна знов повинна була попасти під владу Польщі. В ході народного повстання 1659 на чолі с І. Богуном Ст був позбавлений влади і біг в Польщу. В результаті підступів гетьмана Правобережної України П. Тетері, що опасався суперництва Ст, останнє був розстріляний польськими властями.
Літ.: Солов'їв С. М., Гетьман І. Виговський, «Вітчизняні записки», 1859, кн. 11; Греків І. Б., З історії спільної боротьби України і Росії за здійснення вирішень Переяславської ради (1657—59), в сб.(збірка): Возз'єднання України з Росією, М., 1954.
