вибухові речовини, що Ініціюють, первинні вибухові речовини, хімічні сполуки, що легко вибухають від удару, тертя або полум'я з виділенням енергії, достатній для збудження детонації у вторинних (бризантних) вибухових речовинах. Найважливіші І. ст в.: гримуча ртуть, азид свинцю, трінітрорезорцинат свинцю (ТНРС) і тетразен. Відомі також І. ст в.: азиди і фульмінати (солі гримучої кислоти) важких металів, органіч. азиди (наприклад, циануртріазід C 3 N 12 ), органіч. перекиси, похідні тетразолу і тетразену, деякі похідні діазосполук ацетиленід срібла і ін. У воєн. техніці і вибуховій справі І. ст ст застосовують для спорядження капсулів-детонаторів і електродетонаторів. Суміші І. ст ст з окислювачами і горючими речовинами використовуються для спорядження капсулів-запальників (служать для займання порохових зарядів вогнепальної зброї); найчастіше для цій меті використовується механіч. суміш порошків гримучої ртуті, хлорату калія і трьохсірчистої сурми. Для спорядження пром.(промисловий) засобів підривання (електродетонатори, капсулі-детонатори) прєїм.(переважно) використовується азид свинцю. Зважаючи на велику чутливість до механічних і теплових імпульсів і пов'язаною з цим великій небезпеці виникнення вибуху виготовлення І. ст ст і поводження з ними допустимо лише при дотриманні особливих запобіжних засобів. Перевезення І. ст ст вирішується лише у вигляді готових виробів (капсулів).
Літ.: Горст А. Р., Пороху і вибухові речовини, 2 видавництва, М., 1957; Андрєєв До. До., Беляєв А. Ф., Теорія вибухових речовин, М., 1960; Андрєєв До. До., Термічне розкладання і горіння вибухових речовин, 2 видавництва, М., 1966; Беляєв А. Ф., Горіння, детонація і робота вибуху систем, що конденсують, М., 1968.
