Веселовський Олександр Миколайович [4(16) .2.1838, Москва, — 10(23) .10.1906, Петербург], російський історик літератури, академік Петербурзької АН(Академія наук) (1880). Закінчив Московський університет (1858). У 1859—69 вів наукову роботу в Іспанії, Німеччині, Чехії, Італії. З 1872 професор Петербурзького університету. Керував відділенням російської мови і словесності АН(Академія наук). Ст — знавець слов'янською, візантійською і західноєвропейською літератури різних епох, фольклору різних народів, видатний представник порівняльно-історичного літературознавства . Поряд із запозиченнями Ст визнавав зародження у народів власних мотивів і сюжетів. У 60—70-і рр. створив теорію історичної міфотворчості. У 70—80-х рр. вивчав віддзеркалення у фольклорі історичної дійсності («Казки про Іване Грізному», 1876 «Південноросійські билини», 1881—84). Ст негативно оцінило однобічність пануючих теорій буржуазного фольклоризму («Нові книги по народній словесності», 1886). Він розробив синтетичну теорію «побутових і психологічних основ» фольклору («Поетика сюжетів», 1897—1906; «Три глави з історичної поетики», 1899). Увагу Ст привернула творчість народів, що стояли на різних стадіях розвитку. Він широко користувався типологічним зіставленням схожих літературних і фольклорних явищ. Поняття стадій культурного розвитку, як і «середовища», було, проте, обмежено в Ст позитивістським уявленням про суспільно-історичний процес. Критично відносячись до крайніх виводів теорії запозичення, Ст, проте, в деяких роботах сам перебільшував роль літературних впливів, У ряді випадків він личив до історії мистецтва як до іманентного процесу.
Дослідження Ст про Боккаччо, Данте, Петрарці, високо ціновані в Італії, роботи про А. С. Пушкіні, В. А. Жуковськом відрізняються величезною ерудицією, проникненням в дух епохи і психологію творчості. Проблеми естетики Ст розробляв в працях: «Історія або теорія романа?» (1886), «З введення в історичну поетику» (1894), «Три глави з історичної поетики», «Поетика сюжетів» і ін. Ст створив оригінальну теорію походження мистецтва і його розвитку в епоху общинно родових стосунків. Труди В. — фундаментальний вклад в історію російської і світової науки про літературу.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—6, 8,16, СП(Збори постанов) Би — М. — Л., 1908—38 (незаконч.): Ізбр. статті, Л., 1939: Історична поетика, Л., 1940.
Літ.: Пам'яті акад.(академік) А. Н. Веселовського. З нагоди десятиліття з дня його смерті (1906—1916), П., 1921 (є бібл.); Енгельгардт Би. М., А. Н. Веселовський, П., 1924; «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Відділення суспільних наук», 1938 № 4 (ст. Ст Ф. Шишмарева, Ст М. Жірмунського, Ст А. Десніцкого, М. До. Азадовського, М. П. Алексєєва): Шишмарев Ст Ф., Олександр Веселовський і російська література, Л., 1946; Соколів А. Н., А. Н. Веселовський — основоположник історичної поетики, «Уч. зап.(західний) МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова)», 1946, ст 107; Гудзій Н. До., Про російський спадок літературознавства, «Вісник МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова). Історико-філологічна серія», 1957 № 1; Гусев Ст Е., Проблеми теорії і історії фольклору в працях А. Н. Веселовського..., у кн.: Російський фольклор, [т. 7], М. — Л.,1962.
