Вершигора Петро Петрович [3(16) .5.1905, с. Северіновка Рибніцкого району Молдавської РСР, — 27.3.1963, Москва], російський радянський письменник, генерал-майор, Герою Радянського Союза (8. 8. 1944). Член КПРС з 1943. Народився в сім'ї вчителя. Був актором і кінорежисером на Київській кіностудії. Під час Великої Вітчизняної війни заступник командира по розвідці партизанського з'єднання С. А. Ковпака, з грудня 1943 командир 1-ої Української партизанської дивізії, яка зробила в 1944 рейд до Польщі і Німанського рейду. У 1947—54 викладав в Академії Генштабу. Автор книги «Військова творчість народних мас» (1961) по історії партизанського руху і співавтор роботи «Партизанські рейди» (1962). Автор документально-беллетрістічеського твору: «Люди з чистою совістю» (1946; Державна премія СРСР, 1947), «Карпатський рейд» (1950) і «Рейд на Сан і Віслу» (1959) — про подвиги радянських партизан. У 1960 опублікував збірку розповідей «Іван-герой», в 1962 — роман «Будинок рідної». Нагороджений 2 орденами Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Літ.: Усиевіч Е., «Люди з чистою совістю». [Рец.], «Прапор», 1947 №1; Муратов Н. і Пелісов Р., Книга про народну війну, «Дністер», 1960 № 4; Російські радянські письменники-прозаїки. Біобібліографіч. покажчик, т. 1, Л., 1959.
