Верховськие князівства
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Верховськие князівства

Верховськие князівства, дрібні росіяни феодальні князівства (Новосильськоє, Воротинськоє, Одоєвськоє, Перемишльськоє, Мезецкоє, Бельовськоє); утворилися в 14 — початку 15 вв.(століття) у верхів'ях р. Оки в результаті феодальної роздробленості в Чернігівському князівстві. В кінці 14 — початку 15 вв.(століття) Ст до. попали в залежність від Великого князівства Литовського, платили йому «полетнєє» (річну дань). Кожне князівство ділилося між братами на частини («дольніци»). Внутрішні ускладнення і сварки з Литвою привели верховських князів до «від'їздів» до великого московського князя Івана III. За договором 1494 Литва вимушена була визнати включення Ст. до складу Російської централізованої держави. Деякі із Ст до. збереглися як долі: Воротинськоє і Новосильсько-одоєвськоє — до 1573.

  Літ.: Любавський М. До., Обласне ділення і місцеве управління Литовсько-російської держави, М., 1892; Базільовіч До. Ст, Зовнішня політика російської централізованої держави, М., 1952.

  С. М. Каштанів.