Верхнього озера залізорудний район
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Верхнього озера залізорудний район

Верхнього озера залізорудний район, один з найбільших залізорудних басейнів світу, розташований в США в західного краю Верхнього озера, на території штатів Міннесота, Вісконсін і Мічіган, що дає зверху видобутку залізняку в США. Рудні площі і крупні родовища зазвичай іменуються по назвах кряжів — Месабі, Кивіно, Верміліон, Гогибік, Маркетт, Меноміні. Рудні тіла представлені докембрійськимі таконітамі, що містять зазвичай 20—33% залоза, і багатими рудами з 51—64% заліза, що виникли в основному в результаті гіпергенного вилуговування кварцу таконітов.

  Таконіти — тонкослоїстиє щільні тонкозернисті породи, складені магнетитом, гематитом (порізно або разом), кварцем, інколи з домішкою силікатів, карбонатів, сульфідів, місцями вони метаморфізовани в залізисті кварцити. Багаті руди — рихлі, землисті або щільні — складені мартитом, гематитом, гетитом домішками оксидів марганцю і глинистих мінералів. Таконіти залягають шарами потужністю 15—300 м-коду в среднепротерозойських, рідко в ніжнепротерозойських осадових і вулканогенно-осадовіх серіях. Багатий залізняк з одного боку утворює пологі поклади на таконітах, з іншої — вирушають в них кишенями і глибокими клинами по тектонічних порушеннях. Рудоносні свити складені в складки з різним нахилом крил, розбиті скиданнями, пронизані дайкамі і силламі основних інтрузивних порід і нерівномірно метаморфізовани. Багаті руди в значній мірі вироблені; ведеться широка розробка таконітов, особливо магнетітових, із здобуттям з них магнетітових концентратів, що містять 63—65% залоза. Видобуток залізняку в Ст о. ж. р. вагається в межах 65—85 млн. т в рік. Інтенсивно розвивається виробництво з концентратів окатишей (пеллетов), використання яких в шихті доменних печей значно підвищує продуктивність останніх. Потужність заводів по виробництву окатишей в Ст о. ж. р. до кінця 1967 досяг 46 млн. т.

 

  Літ.: Огляд мінеральних ресурсів країн капіталістичного світу. Північна Америка..., М., 1965.

  Р. А. Соколів.