Верхнефракийськая низовина
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Верхнефракийськая низовина

Верхнефракийськая низовина, Маріцкая низовина, низовинна рівнина на Ю.-В.(південний схід) Болгарії, між Родопськимі горами на Ю. і Средна-гора на С. Дліна близько 160 км., середня ширина близько 40 км., висота від 80 до 200 м. Є прогин, заповнений палеогеновимі (вапняки, піщаники) осіданнями, а також товщею молодших річкових і озерних відкладень. Місцями осадовий чохол прорваний магматичними породами (наприклад, сиенітовиє горби Пловдівськие заввишки до 286 м-код ) . Клімат перехідний від помірного до субтропічного. Середня температура січня 0°С, 0,3°С, липня 23°С, 24°С.

  Опадів 500—600 мм в рік. По Ст н. протікає р. Маріца. Переважають черноземовідниє грунти — смолніци. Майже вся Ст н. розорана. Обробляються виноградна лоза; помідори, перець і ін. овочі; пшениця, рис, бавовник, кукурудза. Широко використовується штучне зрошування. Родовища бурого вугілля, гіпсу. Крупні міста: Пловдів, Пазарджік, Стара Загора, Дімітровград.