Вергеланн Хенрік Арнольд
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вергеланн Хенрік Арнольд

Вергеланн (Wergeland) Хенрік Арнольд [17.6.1808, Крістіансанн, — 12.7.1845, Крістіанія (Осло)], норвезький поет, журналіст, громадський діяч. Народився в сім'ї пастора. Ідеолог селянської демократії. Його лірико-епічна поема «Всесвіт, людина і месія» (1830), пройнята тираноборськими мотивами і ідеями утопічного соціалізму, відобразила мрії про демократичну республіку. У збірках «Вірші, перший цикл» (1829) і «Вірші, другий цикл» (1833) Ст таврував європейську реакцію, виступав в захист польських революціонерів, негрів США, норвезьких трудівників. У фарсах «Ах!» (1827), «Папуга» (1835), «Останній розумник» (1835), опублікованих під псевдонімом Siful Sifadda, Ст критикує консервативну пресу і реакційних романтиків. Зробив вплив на Р. Ібсена, Би. Бьернсона, Н. Гріга і ін.

  Соч.: Samlede skrifter, bd 1—23, Kristiania, 1918—40; Skrifter, bd 1—8, Oslo, 1957—62.

  Літ.: Beyer H., Henrik Wergeland, Oslo, 1946; Kabell A., Wergeland, bd 1—2, Oslo, 1956—57.