Верба, види верби . Частіше к В. відносять вербу волчниковую (Salix daphnoides) і вербу остролістную (S. acutifolia), яку часто називають також червоною Ст, красноталем, або шелюгой. Обидва види Ст — дерева заввишки до 10—15 м-код або високі чагарники з гілками, покритими сизим нальотом, і з досить вузьким, гострим мелкопільчатимі листям. Іва волчниковая зростає по гірських річкам в Центральній Європі і на пісках в Прибалтиці; верба остролістная — по берегах річок і на пісках Європейської частини СРСР і Західного Казахстану. Обидва види квітнуть рано навесні, до розпускання листя; густі білі волосисті їх сережки («баранчики») виходять з нирок задовго до цвітіння. Часто розлучаються як декоративні рослини і для закріплення пісків. У Східному Сибіру і на Далекому Сході зустрічається близький ним вигляд — верба росяна (S. гоrida).
