Веллер Фрідріх
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Веллер Фрідріх

Веллер (Weller) Фрідріх (р. 22.7.1889, Маркнейкирхен), німецький індолог і буддолог. У 1938—58 професор і завідувач кафедрою санскриту (індології), а також керівник Індійського інституту Лейпцігського університету (з 1953 — університету ім. Карла Маркса). Автор багатьох дослідницьких робіт в області індології, історії і культури Центральної Азії (а також тібетологиі), Ст вніс значний вклад в дослідження індійських, Тибету китайських, монгольських і согдійських письмових джерел, важливих для вивчення буддизму. Видав і перевів ряд буддійських пам'ятників (текст Тибету «Буддхачаріти» Ашвагхоши, тексти Тибету і монгольських «Брахмаджаласутри», переведення «Кашьяпа-паріварти» і ін.). Національна премія ГДР(Німецька Демократична Республіка) (1955).

  Соч.: Бібліографію робіт Ст до 1954 гм. у кн. Asiatica. Fest-schrift Friedrich Weller zum 65. Geburtsta..., Lpz., 1954. Роботи Ст після 1954 Tibetisch-sanskriti-. scher Index zum Bodhicaryavatara, H. 1—2, В.,.1952—55; Versuch einer Kritik der Kathopanisad, B., 1953; Die Fragmente der Jatakamala in der Turfansammiung der Berliner Akademie, B., 1955; Die Legende von Sunalisepp im Aitareyabrahmana und Sankhayanas rautasutra, B., 1956; Zum Kasyapaparivarta, H. 2, B., 1965.

  П. А. Грінцер, М. Хельзіг.