Велика радянська енциклопедія (БСЕ), перша марксистсько-ленінська універсальна енциклопедія, одна з найбільших сучасних енциклопедій світу. Випускається в Москві видавництвом «Радянська енциклопедія» .
1-е видання випущене по постанові Президії ЦВК(Центральний виконавський комітет) СРСР (1925) в 1926—47 в 66 тт., накладом 50—80 тис. екз.(екземпляр) Містить 65 тис. статей, 12 тис. ілюстрацій, понад 1 тис. карт. Об'єм видання — 4,4 тис. авторських листів тексту. Тематична структура 1-го видання БСЕ відповідала вимогам часу — переважали статті, присвячені економіці, сучасній політиці і радянській практиці. «В центрі уваги — СРСР, будівництво нашого господарства і нашої державності а також міжнародний революційний рух» (з Передмови до 1-го тому БСЕ). Редакторами відділів і авторами крупних статей були видні радянські учені і державні діячі — А. Н. Бах, А. С. Бубнов, Н. Н. Бурденко, Ст Р. Вільямс, До. Е. Ворошилов, І. М. Губкин, І. Е. Грабарь, Ст Ст Куйбишев, Р. М. Кржіжановський, А. Ст Луначарський, Ст А. Обручев, М. Н. Покровський, Н. А. Семашко, Ст Р. Фесенков, М. В. Фрунзе і ін. Головний редактор — академік О. Ю. Шмідт (1924—41).
2-е видання БСЕ випущене по постанові Ради Міністрів СРСР (лютий 1949, опубліковано в газеті «Культура і життя» від 20 лютого 1949) у 1950—58 в 51 томі (51-й додатковий) накладом 250—300 тис. екз.(екземпляр) Об'єм видання — 4,9 тис. авторських листів тексту. Поряд з розгорнутими, багатоплановими, крупними за об'ємом статтями-оглядами (наприклад, статті про союзні республіки, зарубіжні держави, науки і ін.) БСЕ включає велику кількість середніх і дрібних за об'ємом статей. Це дало можливість (при середньому розмірі статті 2 тис. знаків) помістити в 2-м-код виданні близько 100 тис. статей. Понад 40% статей супроводиться рекомендаційною бібліографією, в більшості випадків на мові оригінала (на 35 мовах народів СРСР і на 25 іноземних мовах). У 2-м-коді виданні 40852 ілюстрацій, 2362 карти. У 1960 вийшов наочно-іменний Алфавітний покажчик БСЕ в 2 тт. У створенні 2-го видання БСЕ брали участь видні радянські учені — Н. Н. Анічков, І. П. Бардін, А. А. Благонравов, Ст Ст Винограду, Би. М. Вул А. А. Грігорьев, Е. М. Жуків, Би. Ст Іогансон, А. Н. Колмогоров, Ф. Ст Константінов, А. А. Міхайлов, А. І. Опарін, До. Ст Островітянов, Н. М. Страхів, С. П. Толстов, Е. А. Чудаков і багато що ін. Головні редактори — академіки С. І. Вавілов (1949—51), Б. А. Введенський (1951—69).
В відповідності з постановою ЦК КПРС (2 лютого 1967) з 1967 велася підготовка 3-го видання БСЕ в 30 тт. Перший том вийшов в 1969 накладом 630 тис. екз.(екземпляр) Не дивлячись на те, що за об'ємом 3-е видання менше 2-го (3,5 тис. авторських листів), воно міститиме не менше 100 тис. статей. Науково-теоретична і ідейно-політична програма БСЕ, дана в постанові ЦК КПРС (опубліковано в газеті «Правда» від 18 березня 1967), викладена в Передмові до 1-го тому. Склад Головної редакції і Науково-редакційної ради 3-го видання див.(дивися) на титульному аркуші. Беззмінним членом Головної редакції БСЕ з 1927 є професор Ф. Н. Петров. Головний редактор — академік А. М. Прохоров (з 1969).
Радянський метод підготовки енциклопедій передбачає залучення наукових сил і широкої громадськості до складання словника, написання, рецензування, обговорення і редагування статей. Серед 15820 авторів 2-го видання БСЕ — учені і фахівці більш ніж 70 національностей. Велику допомогу у виданні БСЕ Головна редакція отримує від АН(Академія наук) СРСР, республіканських і галузевих академій, Головних редакцій республіканських енциклопедій, університетів і інших вищих учбових закладів, багаточисельних наукових установ, від партійних, профспілкових, комсомольських, радянських організацій і творчих союзів. БСЕ співробітничає також із зарубіжними видавничими установами, суспільствами культурному зв'язку з СРСР і АН(Академія наук) багатьох зарубіжних держав. Ділові і дружні контакти встановлені з енциклопедичними видавництвами соціалістичних країн. У підготовці БСЕ беруть участь вчені і політичні діячі 44 країн. У обговоренні проектів словников 3-го видання брали участь близько 3 тис. організацій, що внесли понад 50 тис. пропозицій. Див. також ст. Енциклопедія .
Літ.: Петров Ф. Н., Перші радянські енциклопедії, в збірці: Книга. Дослідження і матеріали, сб.(збірка) 3, М., 1960; Кауфман І. М., Російські енциклопедії, ст 1, М., 1960, с. 81—93; Нове в науці і проблеми підготовки словника 3-го видання БСЕ, М., 1965; Методичні вказівки для редакторів БСЕ, М., 1969.
