Велетнів Михайло Андрійович [10(22) .1.1879, Казань, — 1.5.1964, Зеленогорськ Ленінградської області], радянський гідролог, один з основоположників гідрології суші, член-кореспондент АН(Академія наук) СРСР (1939), заслуженого на діяча науки і техніки РРФСР (1948). Після закінчення Петербурзького інституту шляхів сполучення (1903) працював по дослідженню річок Сибіру (Обь, Єнісей), з 1913 — Сухони і Північної Двіни. З 1917 викладав в Томськом технологічному інституті. З 1920 професор Московського межового інституту. З 1930 керував кафедрою гідрології суші в Московському гідрометеорологічному інституті. У 1935 створив в АН(Академія наук) СРСР лабораторію руслових процесів (яким керував до 1952), а в 1945 в МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) — кафедру фізики руслового процесу. Ст належить ідея створення стічних станцій, що отримала широкий розвиток в СРСР і за кордоном, ним встановлені закономірності структури потоку і механізму формування русла. В курсі «Гідрологія суші» (1925) Ст вперше дав систематичний виклад цієї дисципліни. Нагороджений орденом Леніна, 2 ін. орденами, а також медалями.
Соч.: Дослідження розмиваючих швидкостей. Сб. ст., ст 1, М. — Л., 1931 (ред.); Теоретичні основи визначення середнього багатолітнього стоку, Л., 1933; Водний баланс суші, М., 1940; Рух наносів, М., 1948; Динаміка руслових потоків, ч. 1—2, М., 1954—55; Русловою процес, М., 1958; Гідрологія суші, 5 видавництво, Л., 1964.
Літ.: Орлів Би. Рр., М. А. Велетнів, «Метеорологія і гідрологія», 1954 № 4; Калінін Р. П., М. А. Веліканов (1879—1964), там же, 1964 № 6; Чеботарев А. І., Один з основоположників радянської гідрології, Л., 1968.
