Вейс Пьер Ернест
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Вейс Пьер Ернест

Вейс (Weiss) Пьер Ернест (28.3.1865, Мюлуз, — 24.10.1940, Ліон), французький фізик, член Французької АН(Академія наук) (1926). Вчився в Цюріхському університеті (1883—87) і в Нормальній школі в Парижі (1888— 1892). З 1899 професор університету в Ліоне, з 1903 політехнікуму в Цюріху і в 1918—40 в Страсбуре. Основні праці присвячені магнетизму. У 1907 висловив гіпотезу про існування у феромагнетиках внутрішньої взаємодії, що приводить до мимовільній намагніченості, розвинув феноменологічну теорію феромагнетизму, теоретично передбачив і експериментально вивчив аномалію теплоємності і магнітокалоричний ефект у феромагнетиків і відкрив закон температурної залежності сприйнятливості феромагнетиків вище за точку Кюрі ( Кюрі — Вейс закон ) . В 1911 прийшов до виводу про існування магнітного моменту атома, який він назвав магнетоном . Ст сконструювало потужні електромагніти і ряд приладів для магнітних і електричних вимірів.