Вассерман (Wassermann) Якоб (10.3.1873, Фюрт, Баварія, — 1.1.1934, Альтаусзе, Австрія), німецький письменник. Народився в буржуазній єврейській сім'ї. Автор романів «Цирндорфськие євреї» (1897, російське переведення 1909), «Історія юної Ренати Фукс» (1900, російське переведення 1908), «Каспар Гаузер» (1908, російське переведення 1926), «Чоловічок з гусаками» (1915, російське переведення 1925), «Християн Ваншаффе» (1919) і ін., в яких соціальна тематика поєднується з етичною. У трилогії з життя німецької молоді — романах «Справа Мауріциуса» (1928, російське переведення 1929), «Етцель Андергаст» (1931) і «Третє втілення Керкховена» (1934) — показаний розпад буржуазної сім'ї і нелюдяний характер буржуазних стосунків; проте Ст не йшло далі за богошукацькі ідеали. Написав сатиричну п'єсу «Комедія брехні» (1898), книгу «Дух пілігрима» (1923, в російському переведенні — уривки під назвою «Золото Кахамарки», 1956).
Соч.: Gesammelte Werke, Bd I—7, Z.„ 1944—48; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Собр. соч.(вигадування), т, 1—5, М., 1912—13.
Літ.: Історія німецької літератури, т. 4, М., 1968, гл.(глав) 33; Lennartz F., Dichter und Schriftsteller unserer Zeit, 7 Aufl., Stuttg., [1957]; Voegeli W., Jakob Wassermann und die Trägheit des Herzens, Winterthur, 1956.
